На що українці беруть кредити: аналіз за 10 років
На що українці беруть кредити? Відповівши на це питання, ми зможемо зробити висновки про соціально-економічні зміни, які відбулися в державі. Візьмемо для прикладу останнє десятиліття. У 2015-2025 рр. в Україні відбулося багато змін, що змінили фінансову поведінку громадян. Якщо у 2015 р. кредити брали переважно для підвищення власного комфорту, то вже у 2020-х роках пандемія коронавірусу, цифровізація та війна змінили ситуацію. На що брали раніше і що відбувається зараз – про це далі в статті.
На що українці беруть кредити протягом року
Сезонність у кредитуванні завжди вносила свої корективи. Упродовж року попит на позики помітно змінюється, і в цьому можна простежити повторювані тенденції, що залежать від сезону. У певні місяці активність зростає, в інші знижується, змінюються й цілі, на які люди беруть кредити. Далі розглянемо, на що саме українці беруть кредити у ту чи іншу пору року.
Кредити навесні
Зазвичай у цей сезон люди беруть гроші на підготовку до літа. Вони планують ремонти і косметичне оновлення житла, оновлення побутової техніки, закуповують садово-городній інвентар, обирають туристичне спорядження. Також це час, коли зростає попит на кредити для додаткового навчання, такого як мовні, водійські, кулінарні курси тощо.
Кредити влітку
Найчастіше вони пов’язані з відпочинком та поїздками. Українці беруть кредити на відпустки в межах країни або за кордоном. Також у літній сезон популярні покупки для дачі та автообслуговування перед подорожами.
Кредити восени
Це період, коли населення готується до зими: утеплює житло, закуповує паливо (для приватних будинків), встановлює нові вікна. Додатково активізується споживче кредитування через початок навчального року.
Кредити взимку
Такі кредити мають святковий акцент: українці беруть позики на новорічні подарунки, техніку за акціями, зимовий одяг, а також для погашення попередніх кредитів, щоб розпочати новий рік без боргів. У січні-лютому помітний сплеск попиту на кредити для перекриття «дірок в особистому бюджеті» після свят.
ТОП 5 популярних цілей мікропозики
За статистикою, найчастіше наразі беруть кредити на такі цілі:
Покупка товарів широкого вжитку (техніка, гаджети, меблі)
Ремонт авто та витрати на пальне
Оплата комунальних послуг та закриття поточних потреб
Ремонт та облаштування житла
Подорожі, відпочинок, розваги
Ця статистика кредитів в Україні прослідковується у містах і селах, хоч і відрізняється у відсотковому еквіваленті. Адже в більших населених пунктах кредити частіше оформлюють для придбання товарів широкого вжитку та оплати дозвілля. Зокрема містяни частіше беруть кредити для придбання техніки, нових гаджетів, меблів, а також для фінансування відпусток і розваг. Причина – у вищому рівні споживання та ширшому доступі до товарів і сервісів.
У селах та невеликих містечках цілі кредитів мають практичніший характер. Тут більшість кредитів іде на сплату за комунальні послуги, поточні витрати, ремонти. Кредити на товари та відпочинок беруть рідше, оскільки позичальники цієї категорії зосереджені переважно на базових потребах та підтримці своїх господарств.
Водночас, за даними компанії Moneyveo, яка надає онлайн-кредити, статистика цілей у її сегменті дещо відрізняється. Зокрема такі позики першочергово беруть на:
Щоденні витрати
Непередбачувані витрати
Лікування
Подарунки
Ремонт автомобіля
На які цілі брали кредити до війни
Кредитні звички українців до 2022 р. формувалися на тлі активного розвитку фінансових технологій. У цей час значно зріс попит на онлайн-кредити. До початку повномасштабного вторгнення цілі кредитів українців у небанківських фінансових компаніях були такими:
споживчі покупки (особливо під «Чорну п'ятницю», зимові свята тощо)
ремонт та оновлення оселі
подорожі за кордон (особливо у 2018–2019 рр.)
освіта, медичні послуги
інвестиції у малий бізнес
На що беруть кредити під час війни
Після 24 лютого 2022 року пріоритети українців щодо оформлення кредитів змінилися. Війна змусила брати додаткові кошти на:
переїзд та облаштування нового житла у безпечніших регіонах;
медичні потреби та підтримку рідних;
генератори, старлінки, павербанки, обігрівачі – особливо в зимовий період 2022–2023 рр.;
ремонт житла і транспорту;
допомогу ЗСУ та волонтерство.
Попри війну, фінансова активність не зникла – кредитні звички українців трансформувалися. Люди стали обережнішими з великими покупками, але мікропозики залишилися актуальним інструментом для вирішення питань тут і зараз.
Прогнози
Зараз ми є свідками того, як змінюється поведінка українців у користуванні кредитами. Люди все частіше підходять до цього питання практичніше та відповідальніше, ретельніше планують витрати, щоб менше позичати грошей. Також помітно зростає фінансова грамотність українців, що сприяє правильному плануванню особистого бюджету, розумінню, як працюють комісії у мікрокредитах та покращенню платіжної дисципліни.
Тенденції кредитування в Україні, які очікуються в найближчі роки
Поширення цифровізації та пов’язане з цим підвищення попиту на онлайн-кредити у малих населених пунктах.
Посилення ролі фінансової грамотності. Українці ретельніше плануватимуть витрати, будуть порівнювати кредитні пропозиції та обирати найкращі, а також надаватимуть перевагу прозорим умовам і зрозумілим ставкам.
Люди обиратимуть гнучкі умови кредитування. Вже зараз споживачі надають перевагу сервісу Moneyveo саме завдяки кредитним пропозиціям, що дають можливість самостійно встановлювати зручну дату платежу, погашати в розстрочку, оформлювати пролонгацію тощо.
Зміна регіональних акцентів. Активнішим ставатиме кредитування на заході країни. Адже через війну сюди переїхало багато людей, тому вже зараз тут спостерігається розширення бізнес-послуг і торгівлі – отже, і попит на мікрокредити буде підвищуватись. Водночас стабілізація відбудеться у центральних областях. Тут вища щільність та фінансова активність населення – попит на мікрокредити вже «зрілий». Тож, імовірно, в центральному регіоні ринок перейде у фазу «оптимізації».
Пріоритет реальних потреб над розкішшю. Мікрокредити залишатимуться інструментом швидкого вирішення щоденних фінансових питань, водночас буде посилюватися відповідальне ставлення позичальників та усвідомлене планування витрат.
FAQ
Чому попит на небанківські кредити в Україні підвищується восени та навесні?
Весна – сезон підготовки до літніх відпусток, подорожей, а також до ремонтів. А восени українці утеплюють оселі, закуповують паливо, інвестують в альтернативні джерела енергії та теплоносії (що пов’язано з впливом війни).
На що найчастіше беруть кредити в Україні?
У мирні часи кредити беруть на придбання техніки, ремонт автомобілів та помешкань, відпочинок, влаштування свят (як от весілля) тощо. В той же час війна спонукає до перекриття потреб у додатковому утепленні житла, придбанні дорогих джерел електроенергії, оплаті медичних послуг тощо.
Як змінилося кредитування після 2022 року?
Різко змістився фокус із розваг та великих покупок на базові потреби, безпеку, медицину, переїзд та облаштування нового житла. Люди почали заздалегідь і продуманіше планувати витрати, уважніше читати кредитні договори та ретельніше обирати пропозиції.
Які категорії витрат фінансують через мікрокредити?
Перш за все – товари повсякденного вжитку, ремонт, комунальні платежі, медичні витрати і техніку.
Як змінився середній розмір мікрокредиту за останні 10 років?
Аналіз кредитів за 10 років показав, що за цей час середній чек збільшився приблизно у 2–3 рази: з 3000 грн у 2015 р. до 8000 грн у 2025 р. Проте якщо враховувати інфляцію – середній чек залишився на тому ж рівні чи навіть зменшився.
У яких регіонах України найчастіше оформлюють небанківські кредити?
Лідерами кредитування є обласні центри – Київ, Харків, Дніпро, Одеса та Львів.
Висновки
Упродовж десятиліття фінансові тенденції і поведінка українців у кредитуванні дуже змінилися. Онлайн-кредити залишаються одним із найшвидших та найдоступніших способів отримати додаткові кошти. Проте небанківські позики перестали бути інструментом комфорту – зараз їх беруть на забезпечення практичних життєвих потреб.
Важливо враховувати, що ситуація може змінитися. Фінансова поведінка населення залежатиме від змін у безпековій ситуації в країні, інфляції, стану ринку праці, тарифів на електроенергію тощо.